1. Словник української мови у 20 томах

горнична

ГО́РНИЧНА, ної, ж., заст.

Служниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи; покоївка.

Раз її вгледів пан – і... Катря від індичат пішла в горничні (Панас Мирний);

[Олеся:] Сестри пішли у город у найми за горничних (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горнична — правильніше: покоївка «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. горнична — го́рнична іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. горнична — -ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горнична — хохл. (горнічная) покоївка покоївка, служка, наймичка, див. субретка Словник чужослів Павло Штепа
  5. горнична — ГО́РНИЧНА, ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. [О л е с я:] Сестри пішли у город у найми за горничних (Кроп., II, 1958, 299). Словник української мови в 11 томах