горничка
ГО́РНИЧКА, и, ж., заст.
Зменш.-пестл. до го́рниця.
– Для паняночки я таку горничку прибрала, що за чудо: уранці сонечко прийде – поздоровкається, а ввечері, одходячи до спокою, попрощається (Панас Мирний);
Потім вона .. соромливо усміхнулася, дмухнула на лампу і пішла в горничку (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горничка — го́рничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- горничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до горниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горничка — див. кімната Словник синонімів Вусика
- горничка — ГО́РНИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до го́рниця. — Для паняночки я таку горничку прибрала, що за чудо:уранці сонечко прийде — поздоровкається, а ввечері, одходячи до спокою, попрощається (Мирний, III, 1957, 299). Словник української мови в 11 томах
- горничка — Горниця, -ці ж. = гірниця. Ном. № 10280. ум. горничка. Словник української мови Грінченка