горничка

ГО́РНИЧКА, и, ж., заст.

Зменш.-пестл. до го́рниця.

– Для паняночки я таку горничку прибрала, що за чудо: уранці сонечко прийде – поздоровкається, а ввечері, одходячи до спокою, попрощається (Панас Мирний);

Потім вона .. соромливо усміхнулася, дмухнула на лампу і пішла в горничку (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горничка — го́рничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до горниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горничка — див. кімната Словник синонімів Вусика
  4. горничка — ГО́РНИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до го́рниця. — Для паняночки я таку горничку прибрала, що за чудо:уранці сонечко прийде — поздоровкається, а ввечері, одходячи до спокою, попрощається (Мирний, III, 1957, 299). Словник української мови в 11 томах
  5. горничка — Горниця, -ці ж. = гірниця. Ном. № 10280. ум. горничка. Словник української мови Грінченка