Значення в інших словниках
-
супруг —
супру́г іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
супруг —
СУПРУ́Г, а, ч., рідко. 1. Те саме, що чолові́к 2. Аж матушка змилостивилася і під претекстом, що їй треба до кухні, силоміць всунула обов'язок бесіди в руки супруга (Г. Хоткевич); – Ну, заспокойся... Ну, душечко!..
Словник української мови у 20 томах
-
супруг —
СУПРУ́Г, а, ч., рідко. 1. Те саме, що чолові́к 2. 2. тільки мн. Подружжя. Супруги плюнули одне на одного та й порозходилися (Крим., Вибр., 1965, 360).
Словник української мови в 11 томах