суспендувати

Відкладати, відкласти, повідкладати, зупиняти, зупинити, позупиняти, припиняти, припинити, поприпиняти, спиняти, спинити, поспиняти, затримувати, затримати, позатримувати, притримувати, притримати, попритримувати, стримувати, стримати, постримувати, усувати, усунути, повсувати, див. касувати

Значення в інших словниках

1. суспендувати — Суспендува́ти: — тимчасово звільнити з посади [46-2] — тут: тимчасово усунути від обов'язків [46-1]  Словник з творів Івана Франка
2. суспендувати — суспендува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. суспендувати — Суспендува́ти. Звільняти від обов’язків (з роботи). Двірник має власть над урядниками і слугами громадскими і може їх суспендувати, але лише Рада має право їх зі служби цілком нагнати (См.-Стоцький, Громада, 28) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
4. суспендувати — СУСПЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Надавати твердим речовинам завислого стану.  Словник української мови у 20 томах
5. суспендувати — -ую, -уєш, перех., недок. і док. Надавати твердим речовинам завислого стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. суспендувати — СУСПЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., недок. і док. Надавати твердим речовинам завислого стану.  Словник української мови в 11 томах