суспендувати
Суспендува́ти. Звільняти від обов’язків (з роботи). Двірник має власть над урядниками і слугами громадскими і може їх суспендувати, але лише Рада має право їх зі служби цілком нагнати (См.-Стоцький, Громада, 28)
// пол. suspendować — 1) призупиняти (дію закону, розпорядження тощо), 2) звільняти від обов’язків.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.