Значення в інших словниках
-
сцена —
сце́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
сцена —
(споруда) КІН, естрада, поміст, підмостя, підмостки, П. театральне мистецтво, акторська діяльність, (у п'єсі) епізод, (у фільмі) кадр, (сімейна) сварка, гостра розмова, (історична) арена, п! ТЕАТР
Словник синонімів Караванського
-
сцена —
див. поміст
Словник синонімів Вусика
-
сцена —
(лат. scaena — площина) — 1. Місце для театральної вистави.2. Частина вистави, об’єднана певною сюжетною думкою та складом дійових осіб.
Словник-довідник музичних термінів
-
сцена —
СЦЕ́НА, и, ж. 1. Спеціальний майданчик, підвищена над підлогою, землею, на якому відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені – Настя в селянському вбранні – співає під акомпанемент соло (С.
Словник української мови у 20 томах
-
сцена —
-и, ж. 1》 Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. || Театр, театральне мистецтво, театральна діяльність. Грати на сцені — брати участь у виставах, бути актором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сцена —
сце́на (лат. scaena, з грец. σκηνή) 1. Майданчик у театрі, де відбуваються вистави. 2. Окрема частина дії, акту п’єси, драматичної чи музичної вистави. 3. В широкому розумінні – те саме, що й театр. 4. Переносно – пригода, епізод.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
сцена —
Частина театру, місце гри акторів; складається з простору, видимого для глядачів (місце акторської гри) та невидимого, де знаходяться розміщені пристрої; протягом століть неодноразово змінювалася разом із будівлею театру, що відповідало змінам у драматургії та суспільних функціях театру.
Універсальний словник-енциклопедія
-
сцена —
зійти́ зі сце́ни (з аре́ни). Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І.
Фразеологічний словник української мови
-
сцена —
СКАНДА́Л (груба сварка з криком, шумом, що набуває розголосу), БУ́ЧА підсил. розм., ТАРАРА́М підсил. розм.; СЦЕ́НА (гостра, різка, неприємна розмова).
Словник синонімів української мови
-
сцена —
Сце́на, -ни, -ні; сце́ни, сцен
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сцена —
СЦЕ́НА, и, ж. 1. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені — Настя в селянському вбранні — співає під акомпанемент соло (Вас.
Словник української мови в 11 томах
-
сцена —
(лат. < грец. — шатро) Спеціальний майданчик для показу видовищ, театрального представлення. У середньовічній Європі поділявся на три яруси, які символізували відповідно небо, землю і підземне пекло.
Архітектура і монументальне мистецтво