танцівник

хохл. (танцовщік) танцюра

танцюра, (вона) танцюрка, танечниця, (дружина) танцюриха

Значення в інших словниках

1. танцівник — танцівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. танцівник — ТАНЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що танцюри́ст. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (З. Тулуб); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (із журн.); Нервові дрижаки передували прем'єрі.  Словник української мови у 20 томах
3. танцівник — -а, ч. Те саме, що танцюрист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. танцівник — ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М.  Словник синонімів української мови
5. танцівник — Танцівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. танцівник — ТАНЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що танцюри́ст. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітч., 9, 1970, 222).  Словник української мови в 11 томах
7. танцівник — Танцівник, -ка м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.  Словник української мови Грінченка