танцівник
ТАНЦІВНИ́К, а́, ч.
Те саме, що танцюри́ст.
Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (З. Тулуб);
Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (із журн.);
Нервові дрижаки передували прем'єрі. – Завалить прима спектакль! – бідкався танцівник, який виконував партію джигіта (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)