терор —
теро́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
терор —
див. РОЗПРАВА.
Словник синонімів Караванського
терор —
теро́р (франц. terreur, лат. terror – страх, жах) розправа з політичними противниками шляхом насильства.
Словник іншомовних слів Мельничука
терор —
ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і релігійних супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.
Словник української мови у 20 томах
терор —
-у, ч. 1》 Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. 2》 Надмірна жорстокість стосовно до кого-небудь; залякування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
терор —
Теро́р, -ру, -рові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
терор —
ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.
Словник української мови в 11 томах