терор

теро́р

-у, ч.

1》 Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.

2》 Надмірна жорстокість стосовно до кого-небудь; залякування.

Значення в інших словниках

1. терор — теро́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. терор — див. РОЗПРАВА.  Словник синонімів Караванського
3. терор — Заляк кривавий, пострах, див. ужах  Словник чужослів Павло Штепа
4. терор — теро́р (франц. terreur, лат. terror – страх, жах) розправа з політичними противниками шляхом насильства.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. терор — ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і релігійних супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.  Словник української мови у 20 томах
6. терор — Теро́р, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. терор — ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.  Словник української мови в 11 томах