терор

теро́р

-у, ч.

1》 Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.

2》 Надмірна жорстокість стосовно до кого-небудь; залякування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терор — теро́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. терор — див. РОЗПРАВА. Словник синонімів Караванського
  3. терор — Заляк кривавий, пострах, див. ужах Словник чужослів Павло Штепа
  4. терор — теро́р (франц. terreur, лат. terror – страх, жах) розправа з політичними противниками шляхом насильства. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. терор — ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і релігійних супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. Словник української мови у 20 томах
  6. терор — Теро́р, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. терор — ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. Словник української мови в 11 томах