терор

ТЕРО́Р, у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.

Він був одним з тих численних мешканців угорської столиці, які, рятуючись від терору салашістських банд, тисячами залишали рідне місто і мандрували в сільські провінції (Гончар, III, 1959, 227);

— Обзавівся [Романик], прошу я Вас, лейбгвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором, нечувана річ, терором?! — змушує громадськість визнавати його за політичну фігуру (Вільде, Сестри.., 1958, 462);

// Помилкова й шкідлива для революційного руху тактика, що полягає в організації вбивств державних діячів і не пов’язана з революційною боротьбою мас.

Частина народників закликала зовсім відмовитись від боротьби за землю, перейти виключно до терору і організувати насамперед вбивство царя (Іст. СРСР, II, 1957, 243);

// Жорстока, масова розправа ворожої армії над мирним населенням на окупованій нею території.

Наш партизанський загін, ще не встигнувши оформитися і організуватись, розсипався, довелося потім, у важких умовах терору й переслідування, збирати людей поодинці (Збан., Єдина, 1959, 252).

Бі́лий теро́р:

а) жорстокість і насильство французького уряду під час панування реакції в 1815-1816 рр. (назва походить від білого кольору прапора Бурбонів);

б) розгром революційних організацій робітничого класу, масові арешти, вбивство революційних і прогресивних діячів як метод боротьби буржуазної контрреволюції з революційним рухом.

На село налетіли білогвардійці розбитого полку на чолі з капітаном Вугровим; іде грабунок і білий терор (Мик., І, 1957, 279);

В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто… (Сос., І, 1957, 474);

Черво́ний теро́р — крайні заходи, до яких вдається революційна влада у відповідь на жорстокі й підступні дії контрреволюційних сил.

Наш червоний терор є захист робітничого класу від експлуататорів, є придушення опору експлуататорів.. (Ленін, 41, 1974, 119);

— Знайте, що ми, незаможники, не будемо ждати. Годі вам [глитаям] гнати з хліба самогон та вгощати банди! Відсьогодні червоний терор на вас по всій Україні оголошуєм! (Гончар, II, 1959, 227).