Значення в інших словниках
-
тесляр —
тесля́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
тесляр —
д. сокирник; (мебляр) столяр; (коліс) колісник, стельмах.
Словник синонімів Караванського
-
тесляр —
ТЕСЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів і т. ін. Без сокири не тесляр, без голки не кравець (прислів'я); Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Т. Шевченко); Будинок ставлять теслярі (Н. Забіла).
Словник української мови у 20 томах
-
тесляр —
-а, ч. Робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тесляр —
ТЕСЛЯ́Р, ТЕ́СЛЯ, МА́ЙСТЕР розм., СОКИ́РНИК розм., СТЕ́ЛЬМАХ розм. Будинок ставлять теслярі — дубовий роблять зруб (Н. Забіла); Отак і ми, мій любий друг, — Чи тесля, чи коваль, Гостри топір, бери терпуг І йди із далі в даль (П.
Словник синонімів української мови
-
тесляр —
Тесля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м, -сля́ре і -сля́ру! і те́сляр, -ра, -рові, -ром; -лярі́, -рі́в, -ра́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тесляр —
ТЕСЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев’яних будов, виготовленням простих дерев’яних меблів і т. ін. Без сокири не тесляр, без голки не кравець (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
тесляр —
Тесляр, -ра м. = тесля 1. Шейк.
Словник української мови Грінченка