тесляр
ТЕСЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев’яних будов, виготовленням простих дерев’яних меблів і т. ін.
Без сокири не тесляр, без голки не кравець (Укр.. присл.., 1963, 95);
Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Шевч., II, 1963, 361);
Будинок ставлять теслярі (Забіла, Одна сім’я, 1950, 79).
Словник української мови (СУМ-11)