тигель —
ти́гель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тигель —
ти́гель (нім. Tiegel, від грец. τήγανον – сковорода, каструля) 1. Посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів. 2. Масивна металева плита друкарських машин для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.
Словник іншомовних слів Мельничука
тигель —
ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались .. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (О.
Словник української мови у 20 томах
тигель —
-гля, ч., спец. 1》 Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Фільтрувальний тигель — неполиваний фарфоровий тигель...
Великий тлумачний словник сучасної мови
тигель —
ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах