трактат —
[трактат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
трактат —
тракта́т (від лат. tractatus – обговорення, розгляд) 1. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему. 2. Міжнародний договір, угода.
Словник іншомовних слів Мельничука
трактат —
ТРАКТА́Т, у, ч. 1. заст. Договір, угода між державами. З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
трактат —
Договір, перемир'я, угода
Словник застарілих та маловживаних слів
трактат —
-у, ч. 1》 заст. Договір, угода між державами. 2》 Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему; міркування на спеціальну тему.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трактат —
ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст.
Словник синонімів української мови
трактат —
ТРАКТА́Т, у, ч. 1. заст. Договір, угода між державами. З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (Довж., III, 1960, 77).
Словник української мови в 11 томах