трактир —
тракти́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
трактир —
ТРАКТИ́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії – будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. Розриємо підніжжя гір, Пройдем зухвало під водою, І заведе хрещений мир На кожній станції трактир (М. Рильський, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
трактир —
-у, ч. 1》 У дореволюційній Росії – будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. 2》 заст. Ресторан нижчого розряду; закусочна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трактир —
Тракти́р, -ра, в -рі; -ти́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трактир —
ТРАКТИ́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. Розриємо підніжжя гір, Пройдем зухвало під водою, І заведе хрещений мир На кожній станції трактир (Пушкін, Є. Онєгін, перекл.
Словник української мови в 11 томах
трактир —
(рос.) Те саме, що і корчма.
Архітектура і монументальне мистецтво