Значення в інших словниках
-
трансцендентний —
трансценде́нтний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
трансцендентний —
трансценде́нтний [від лат. transcendens (transcendentis) – той, що виходить за межі] 1. У філософії І. Канта – той, що лежить поза межами свідомості і пізнання, непізнаванний. 2. Т-і функції – аналітичні функції, що не є алгебричними.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
трансцендентний —
ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ, а, е. 1. У філософії – який перебуває поза досвідом, неприступний для людського пізнання. 2. мат. Який не може бути обчислений алгебричним способом або бути вираженим алгебрично.
Словник української мови у 20 томах
-
трансцендентний —
-а, -е. 1》 В ідеалістичній філософії – який перебуває поза досвідом, неприступний для людського пізнання. 2》 мат. Який не може бути обчислений алгебричним способом чи бути вираженим алгебрично.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трансцендентний —
У філософії — існуючий поза межами свідомості і пізнання.
Універсальний словник-енциклопедія
-
трансцендентний —
див. трансцендентальний і трансцендентний
Філософський енциклопедичний словник
-
трансцендентний —
НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий.
Словник синонімів української мови
-
трансцендентний —
Трансцендента́льний і трансценде́нтний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трансцендентний —
ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ, а, е. 1. В ідеалістичній філософії — який перебуває поза досвідом, неприступний для людського пізнання. 2. мат. Який не може бути обчислений алгебричним способом або бути вираженим алгебрично.
Словник української мови в 11 томах