Значення в інших словниках
-
траншея —
транше́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
траншея —
(на війні) шанець, сов. окоп, п! РІВ
Словник синонімів Караванського
-
траншея —
транше́я (франц. tranchée, від trancher – різати) 1. У військовій справі – вузький, довгий і глибокий рів з двостороннім або одностороннім бруствером для ведення вогню, захисту бійців від куль, снарядів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
траншея —
ТРАНШЕ́Я, ї, ж. 1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. Вони [солдати] перехопились на шинелях через п'ять рядів дротяної загорожі..
Словник української мови у 20 томах
-
траншея —
-ї, ж. 1》 Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. 2》 Довгий, вузький рів, виїмка для зберігання, укладання, укриття або вирощування чого-небудь. Силосна траншея. 3》 Канавоподібне місце відкритого добування корисних копалин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
траншея —
Транше́я, -ше́ї; -ше́ї, -ше́й
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
траншея —
ТРАНШЕ́Я, ї, ж. 1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з’єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. Вони [солдати] перехопились на шинелях через п’ять рядів дротяної загорожі..
Словник української мови в 11 томах
-
траншея —
(фр.) Заглиблений в землю шлях для сполучення між оборонними спорудами.
Архітектура і монументальне мистецтво