Значення в інших словниках
-
траса —
тра́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
траса —
(майбутнього каналу) лінія, (повітряна) ШЛЯХ, (кулі) слід, траєкторія
Словник синонімів Караванського
-
траса —
див. дорога
Словник синонімів Вусика
-
траса —
[траса] -сие, д. і м. -с'і
Орфоепічний словник української мови
-
траса —
тра́са (нім. Trasse, від лат. tractus – смуга) 1. Лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги, трубопроводу тощо. 2. Смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут регулярних польотів літаків).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
траса —
ТРА́СА, и, ж. 1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка – Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (О.
Словник української мови у 20 томах
-
траса —
(-и) ж. 1. сист. Дорога, шосе, по якому можна пересуватися, подорожувати автостопом. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70. 2. нарк. Сліди від ін'єкцій на тілі наркомана. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2. 426.
Словник жарґонної лексики української мови
-
траса —
-и, ж. 1》 Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. 2》 Широкий асфальтовий шлях, що з'єднує великі міста, важливі об'єкти тощо. || Повітряний, водяний і т. ін. шлях. || Смуга землі, по якій проходить лінія електропередачі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
траса —
ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)...
Словник синонімів української мови
-
траса —
ТРА́СА, и, ж. 1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка — Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (Довж.
Словник української мови в 11 томах