увіковічувати —
увікові́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
увіковічувати —
Увічнювати, робити безсмертним, кн. убезсмертнювати, утривалювати; док. УВІКОВІЧИТИ, прославити навіки.
Словник синонімів Караванського
увіковічувати —
УВІКОВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УВІКОВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Те саме, що уві́чнювати. Життя саме підказало Дмитрові, як увіковічити пам'ять бойового друга (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
увіковічувати —
-ую, -уєш, недок., увіковічити, -чу, -чиш, док., перех. Те саме, що увічнювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
увіковічувати —
УВІКОВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УВІКОВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Те саме, що уві́чнювати. Життя саме підказало Дмитрові, як увіковічити пам’ять бойового друга (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 697).
Словник української мови в 11 томах