увіковічувати

УВІКОВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УВІКОВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Те саме, що уві́чнювати.

Життя саме підказало Дмитрові, як увіковічити пам’ять бойового друга (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 697).

Значення в інших словниках

1. увіковічувати — увікові́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. увіковічувати — Увічнювати, робити безсмертним, кн. убезсмертнювати, утривалювати; док. УВІКОВІЧИТИ, прославити навіки.  Словник синонімів Караванського
3. увіковічувати — Увічнювати, увічнити, поувічнювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. увіковічувати — УВІКОВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УВІКОВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Те саме, що уві́чнювати. Життя саме підказало Дмитрові, як увіковічити пам'ять бойового друга (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. увіковічувати — -ую, -уєш, недок., увіковічити, -чу, -чиш, док., перех. Те саме, що увічнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови