Значення в інших словниках
-
угіддя —
угі́ддя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
угіддя —
[ўг'ід':а] = вгіддя -д':а, р. мн. ўг'ід'
Орфоепічний словник української мови
-
угіддя —
УГІ́ДДЯ (ВГІ́ДДЯ), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. В один край від табору тяглися поля, в інший – залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
угіддя —
(вгіддя), -я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
угіддя —
УГІ́ДДЯ (ВГІ́ДДЯ), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. В один край від табору тяглися поля, в інший — залягав рівний, як море, од віку неораний степ...
Словник української мови в 11 томах
-
угіддя —
рос. угодье земельна площа (ділянка), що має певне с.-г. призначення (пасовисько, сінокіс, нива, рілля, сад, виноградник). Бувають також У. лісові, рибні.
Eкономічна енциклопедія
-
угіддя —
Угіддя, -дя с. Приволье, удобство. (На городі) оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка