Значення в інших словниках
-
упрошувати —
упро́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
упрошувати —
Дуже <�слізно> просити <�прохати>, ф. кландати, с. БЛАГАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
упрошувати —
див. просити
Словник синонімів Вусика
-
упрошувати —
УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОСИ́ТИ (ВПРОСИ́ТИ), ошу́, о́сиш, док., кого, що. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось. – Заспівайте, Наталочко, – попросив [Сеспель].
Словник української мови у 20 томах
-
упрошувати —
(впрошувати), -ую, -уєш, недок., упросити (впросити), -ошу, -осиш, док., перех. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
упрошувати —
БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
упрошувати —
УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОСИ́ТИ (ВПРОСИ́ТИ), ошу́, о́сиш, док., перех. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось. — Заспівайте, Наталочко, — попросив [Сеспель].
Словник української мови в 11 томах