упрошувати
див. присоглашати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упрошувати — упро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упрошувати — Дуже <�слізно> просити <�прохати>, ф. кландати, с. БЛАГАТИ. Словник синонімів Караванського
- упрошувати — див. просити Словник синонімів Вусика
- упрошувати — УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОСИ́ТИ (ВПРОСИ́ТИ), ошу́, о́сиш, док., кого, що. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось. – Заспівайте, Наталочко, – попросив [Сеспель]. Словник української мови у 20 томах
- упрошувати — (впрошувати), -ую, -уєш, недок., упросити (впросити), -ошу, -осиш, док., перех. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упрошувати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
- упрошувати — УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОСИ́ТИ (ВПРОСИ́ТИ), ошу́, о́сиш, док., перех. Настійно просити кого-небудь про щось; дуже просячи, домагатися чиєї-небудь згоди на щось. — Заспівайте, Наталочко, — попросив [Сеспель]. Словник української мови в 11 томах