присоглашати

Просити, попросити, запрошувати, запросити, позапрошувати, напрошувати, напросити, понапрошувати, припрошувати, припросити, поприпрошувати, упрошувати, упросити, повпрошувати, кликати, закликувати, закликати, позакликувати, накликувати, накликати, понакликувати, покликувати, покликати, понакликувати, покликувати, покликати, прикликувати, прикликати, поприкликувати, скликувати, скликати, поскликувати, див. упрошувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присоглашати — присоглаша́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. присоглашати — -аю, -аєш, недок., присогласити, -глашу, -гласиш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присоглашати — ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., кого, до чого, з інфін. і без дод., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Словник української мови у 20 томах
  4. присоглашати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. присоглашати — ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Словник української мови в 11 томах
  6. присоглашати — Присоглаша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122. Словник української мови Грінченка