присоглашати

ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., кого, до чого, з інфін. і без дод., заст.

Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось.

[Тарас:] Хмельницький вже тепер в Орді, присоглашає хана, щоб нам поміг ударить разом на ляхів, бо нестерпуче стало жити з ними... (І. Карпенко-Карий);

Більше всього хотілось би Марві оддати Якилинку за свого брата.., тільки за цього вже ніяк не можна було б присогласити Якилинку йти, бо він був дуже старий для неї (Грицько Григоренко);

– Сідай, Параско, на поріжку, – присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Панас Мирний);

– Ви ж самі присогласили мене до прямоти та до щирості (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присоглашати — присоглаша́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. присоглашати — -аю, -аєш, недок., присогласити, -глашу, -гласиш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присоглашати — Просити, попросити, запрошувати, запросити, позапрошувати, напрошувати, напросити, понапрошувати, припрошувати, припросити, поприпрошувати, упрошувати, упросити, повпрошувати, кликати, закликувати, закликати, позакликувати, накликувати, накликати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. присоглашати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. присоглашати — ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Словник української мови в 11 томах
  6. присоглашати — Присоглаша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122. Словник української мови Грінченка