1. Великий тлумачний словник сучасної мови

присоглашати

присоглаша́ти

-аю, -аєш, недок., присогласити, -глашу, -гласиш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст.

Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присоглашати — присоглаша́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. присоглашати — Просити, попросити, запрошувати, запросити, позапрошувати, напрошувати, напросити, понапрошувати, припрошувати, припросити, поприпрошувати, упрошувати, упросити, повпрошувати, кликати, закликувати, закликати, позакликувати, накликувати, накликати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. присоглашати — ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., кого, до чого, з інфін. і без дод., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Словник української мови у 20 томах
  4. присоглашати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. присоглашати — ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось. Словник української мови в 11 томах
  6. присоглашати — Присоглаша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122. Словник української мови Грінченка