присок

при́сок

рідко приск, -ску, ч.

Гарячий попіл з жаром; жар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присок — при́сок іменник чоловічого роду гарячий попіл з жаром; жар Орфографічний словник української мови
  2. присок — Жар, р. грань; п! ПОПІЛ. Словник синонімів Караванського
  3. присок — ПРИ́СОК, рідко ПРИСК, ску, ч. Гарячий попіл з жаром; жар. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка); В полі він під дикою грушею назбирав хмизу, розклав багаття... Словник української мови у 20 томах
  4. присок — ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Словник синонімів української мови
  5. присок — При́сок, -ску, в -ску Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. присок — ПРИ́СОК, рідко ПРИСК, ску, ч. Гарячий попіл з жаром; жар. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. присок — Присок, -ску м. Горячая зола съ огнемъ. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. присок зсипати на ко́го. Задѣть, разсердить кого. Це на його як приску зсипав. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка