Значення в інших словниках
-
урчати —
урча́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
урчати —
УРЧА́ТИ див. вурча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
урчати —
-чу, -чиш, недок. Видавати або утворювати несильні переливчасті звуки низького тону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
урчати —
УРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Видавати або утворювати несильні переливчасті звуки низького тону. Хлопцеві незручно було лежати, подушка заважала вільно дихати і він урчав (Грим., Син.., 1950, 171); *Образно. Черемош, як приборканий звір, ледве чутно урчав під ногами (Мур., Бук. повість, 1959, 31).
Словник української мови в 11 томах