усікати —
УСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., що, заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати; // зі сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.
Словник української мови у 20 томах
усікати —
-аю, -аєш, недок., усікти, -ічу, -ічеш, док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати. || із сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усікати —
ВІДРУБА́ТИ (відокремити ударом або кількома ударами гострого знаряддя чи холодної зброї), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, ВІДСІ́КТИ, УСІКТИ́ заст.; ОБРУБА́ТИ (одне за одним, частину за частиною). — Недок.
Словник синонімів української мови
усікати —
УСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати; // із сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.
Словник української мови в 11 томах