усікати

УСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., що, заст.

Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати;

// зі сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.

– Панове громадо, усічіть мені голову на порозі, як гадині сорокатій, коли б я громаду зрадив (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. усікати — усіка́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. усікати — Тяти, втинати, від-, відсікати мат. зрізувати, (довжину) вкорочувати  Словник синонімів Караванського
3. усікати — Втинати, утинати, утнути, утяти, повтинати, див. різати  Словник чужослів Павло Штепа
4. усікати — -аю, -аєш, недок., усікти, -ічу, -ічеш, док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати. || із сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. усікати — ВІДРУБА́ТИ (відокремити ударом або кількома ударами гострого знаряддя чи холодної зброї), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, ВІДСІ́КТИ, УСІКТИ́ заст.; ОБРУБА́ТИ (одне за одним, частину за частиною). — Недок.  Словник синонімів української мови
6. усікати — УСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати; // із сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову.  Словник української мови в 11 томах