утопічний —
[утоуп’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
утопічний —
УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний, лишався добрим побажанням (з наук.-попул. літ.). 2. Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний.
Словник української мови у 20 томах
утопічний —
-а, -е. 1》 Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. 2》 Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. 3》 Те, що є утопією (у 3 знач.). Утопічний соціалізм — вчення про суспільний лад, який ґрунтується на соціальній рівності, відсутності експлуатації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утопічний —
утопі́чний 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, ідеально довершений, можливий тільки в мріях.
Словник іншомовних слів Мельничука
утопічний —
НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
утопічний —
Утопі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
утопічний —
УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Старе російське революційне народництво стояло на утопічній, напіванархічній точці зору (Ленін, 9, 1970, 171); Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний...
Словник української мови в 11 томах
утопічний —
рос. утопический 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, можливий тільки у мріях, примарний.
Eкономічна енциклопедія