утопічний

УТОПІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий.

Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний, лишався добрим побажанням (з наук.-попул. літ.).

2. Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний.

Справді, єдиній дочці такого батька .. даремно було б доводити, що її “принципи” утопічні і не годяться в наші обставини (Леся Українка);

– Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти. Домовтеся і потім уже покажете мені свій фантастичний план. Фантастичний? Ні, утопічний... (М. Чабанівський);

Чорнобильська аварія породила безліч утопічних проектів (Ю. Щербак).

3. Те, що є утопією (у 3 знач.).

Мрія про ідеальний суспільний лад, про щасливе життя людей виливалась в утопічній художній літературі (з наук. літ.).

4. Фантастичний, нереальний.

Раптом спалахнули мовчазні трильйони голубого неба, і тільки темна полоска [смуга] стояла на обрії: туман відпливав на утопічнім аеро (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. утопічний — утопі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. утопічний — Нездійсненний, нереальний, химерний; (світогляд) не науковий, утопійний, п! ФАНТАСТИЧНИЙ  Словник синонімів Караванського
3. утопічний — [утоуп’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. утопічний — Химерний, уроєний, оманний, див. ілюзорний, позірний  Словник чужослів Павло Штепа
5. утопічний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. 2》 Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. 3》 Те, що є утопією (у 3 знач.). Утопічний соціалізм — вчення про суспільний лад, який ґрунтується на соціальній рівності, відсутності експлуатації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. утопічний — утопі́чний 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, ідеально довершений, можливий тільки в мріях.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. утопічний — НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. утопічний — Утопі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. утопічний — УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Старе російське революційне народництво стояло на утопічній, напіванархічній точці зору (Ленін, 9, 1970, 171); Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний...  Словник української мови в 11 томах
10. утопічний — рос. утопический 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, можливий тільки у мріях, примарний.  Eкономічна енциклопедія