фактотум —
ФАКТОТУМ.
Словник української мови у 20 томах
фактотум —
-а, ч. Довірена особа, яка безвідмовно виконує будь-які доручення, завдання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фактотум —
факто́тум (від лат. fac totum – роби все) заст. Довірена особа, яка виконує, будь-які доручені завдання.
Словник іншомовних слів Мельничука
фактотум —
рос. фактотум (латин. factotum — роби все) — довірена особа (уповноважений представник), що виконує будь-які доручені йому завдання.
Eкономічна енциклопедія