Великий тлумачний словник сучасної мови

фактотум

факто́тум

-а, ч.

Довірена особа, яка безвідмовно виконує будь-які доручення, завдання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фактотум — Пролаза, утручайло, див. інтруз, агент  Словник чужослів Павло Штепа
  2. фактотум — ФАКТОТУМ.  Словник української мови у 20 томах
  3. фактотум — факто́тум (від лат. fac totum – роби все) заст. Довірена особа, яка виконує, будь-які доручені завдання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фактотум — рос. фактотум (латин. factotum — роби все) — довірена особа (уповноважений представник), що виконує будь-які доручені йому завдання.  Eкономічна енциклопедія