фартух —
(одяг із зав'язками, що вбирають спереду) фартушина, діал.: опинка, передник, передниця, запаска.
Словник синонімів Полюги
фартух —
фарту́х іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
фартух —
I опинка, передник, попередник, фартушина, фартушок II див. передник
Словник синонімів Вусика
фартух —
[фартух] -уха, м. (ў) -уху/-ус'і, мн. -ухи, -ух'іў
Орфоепічний словник української мови
Фартух —
Масонський фартух із шкіри ягняти. З давніх часів у стародавній Персії, Єгипті, Індії та Старогебрейських Царствах білий фартух був знаком чести, і кандидати на посвячення мали одягати фартух, покривало чи мантію. Він символізує чистоту помислів і щирість поведінки.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
фартух —
ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх.
Словник української мови у 20 томах
фартух —
-а, ч. 1》 Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фартух —
СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн.
Словник синонімів української мови
фартух —
Фарту́х і хварту́х, -ха́; -тухи́, -хі́в хварту́х і фарту́х, -ха́, у -сі́; -тухи́, -хі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фартух —
ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх.
Словник української мови в 11 томах
фартух —
Декоративне оформлення підвіконної частини наличника завитками, трикутниками та іншими елементами.
Архітектура і монументальне мистецтво