фартух

Значення в інших словниках

1. фартух — (одяг із зав'язками, що вбирають спереду) фартушина, діал.: опинка, передник, передниця, запаска. Словник синонімів Полюги
2. фартух — фарту́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. фартух — I опинка, передник, попередник, фартушина, фартушок II див. передник Словник синонімів Вусика
4. фартух — [фартух] -уха, м. (ў) -уху/-ус'і, мн. -ухи, -ух'іў Орфоепічний словник української мови
5. Фартух — Масонський фартух із шкіри ягняти. З давніх часів у стародавній Персії, Єгипті, Індії та Старогебрейських Царствах білий фартух був знаком чести, і кандидати на посвячення мали одягати фартух, покривало чи мантію. Він символізує чистоту помислів і щирість поведінки. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
6. фартух — ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Словник української мови у 20 томах
7. фартух — -а, ч. 1》 Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фартух — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. Словник синонімів української мови
9. фартух — Фарту́х і хварту́х, -ха́; -тухи́, -хі́в хварту́х і фарту́х, -ха́, у -сі́; -тухи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. фартух — ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Словник української мови в 11 томах
11. фартух — Декоративне оформлення підвіконної частини наличника завитками, трикутниками та іншими елементами. Архітектура і монументальне мистецтво