1. Словник синонімів української мови

фартух

СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. (спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку); ФАРТУ́Х діал. (спідниця з ситцю або пофарбованого полотна). Материне шлюбне вбрання — біла сорочка, вишита великими червоними квітами, вишнева червона спідниця, теж у квітку (О. Довженко); Дівчата танцювали в легких шкіряних постолах. Вони одягнені в барвисті горбатки, вишивані сорочки (Т. Масенко); Шовкова плахта не к будню, а к святу (прислів'я); Господиня — у джерзі, в драній кофтині та хустці (А. Головко).

ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав'язками), НАГРУ́ДНИК рідше, ФАРТУШИ́НА розм., ОПИ́НКА діал., ПОПЕРЕ́ДНИК діал., ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал., ЗАПА́СКА діал. — А я фартух припережу, Нажну копу ще й полежу (пісня); Такий, як і завжди, батько, бадьорий, шапка на потилицю збита, у ремінному нагруднику (А. Головко); Дарка поклала квача коло відра,.. обсмикнула підтикану фартушину (Леся Українка); Гнали (робітники) долів зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (І. Франко); Сухий, високий на зріст, середнього віку чоловік у білому попереднику і білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці (Л. Яновська); Олена.. заметушилась, махнула попередницею по лаві: — Сідай, Левку (М. Стельмах); Заголосили жінки, витираючи запасками очі (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фартух — (одяг із зав'язками, що вбирають спереду) фартушина, діал.: опинка, передник, передниця, запаска. Словник синонімів Полюги
  2. фартух — фарту́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фартух — I опинка, передник, попередник, фартушина, фартушок II див. передник Словник синонімів Вусика
  4. фартух — [фартух] -уха, м. (ў) -уху/-ус'і, мн. -ухи, -ух'іў Орфоепічний словник української мови
  5. фартух — Запаска, запілка, опинка, передниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. Фартух — Масонський фартух із шкіри ягняти. З давніх часів у стародавній Персії, Єгипті, Індії та Старогебрейських Царствах білий фартух був знаком чести, і кандидати на посвячення мали одягати фартух, покривало чи мантію. Він символізує чистоту помислів і щирість поведінки. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. фартух — ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Словник української мови у 20 томах
  8. фартух — -а, ч. 1》 Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фартух — Фарту́х і хварту́х, -ха́; -тухи́, -хі́в хварту́х і фарту́х, -ха́, у -сі́; -тухи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фартух — ФАРТУ́Х, а́, ч. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Словник української мови в 11 томах
  11. фартух — Декоративне оформлення підвіконної частини наличника завитками, трикутниками та іншими елементами. Архітектура і монументальне мистецтво