фарс

КОМЕ́ДІЯ (драматичний твір з веселим, смішним або сатиричним сюжетом), КУМЕ́ДІЯ розм.; ФАРС (у країнах Західної Європи XIV-XVІ ст. — твір легкого, жартівливого змісту; у бурлескному театрі XІX-XX ст. — беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовисько). Обставини якось так склалися, що жодної комедії я так і не зробив (О. Довженко); — Дайте, мамо, копійку, в театр на кумедію піду (С. Васильченко); Старжинський стягав шляхту до театру, силкувався притягати і заінтересувати її легкими фарсами свого складання (І. Франко). — Пор. інтерме́дія.

КОМЕ́ДІЯ (забавний випадок, щось смішне), КУМЕ́ДІЯ розм.; КУРЙО́З (дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія); ФАРС (грубий жарт, блазенська витівка); ПЕТРУ́ШКА розм. (щось кумедне, недоладне або клопітливе, марудне). — Правду тобі скажу, обридло мені це дурне життя з тобою і та комедія, яку з тобою граю (І. Франко); Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию.. Осавулиха йшла і не знала, де діти очі од сорому.. Люди вибігали з дворів дивитися на ту кумедію (І. Нечуй-Левицький); Між ними прірва років, безодня нерозуміння, змертвілих умовностей, скам'янілих форм, усе те між ними, що робить нестерпним життя, перетворює його на трагедію або ж на фарс — що кому судилося (Л. Первомайський); — Тарасе Демидовичу, для чого вам уся ця петрушка? У вас є з ким возитись. А дисципліну вам треба підтягувати та й підтягувати (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фарс — Фарс іменник чоловічого роду регіон в Ірані Орфографічний словник української мови
  2. фарс — ІСТ. комедія, сценічний жарт; П. дешеве <�брехливе, цинічне, пропаґандивне> шоу, окозамилювання; ЗЛ. <�візницький, солоний> жарт, витівка. Словник синонімів Караванського
  3. фарс — ФАРС, у, ч. 1. У країнах Західної Європи XIV- XVI ст. – комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені. Фарси Шекспіра. 2. У бурлескному театрі XIX–XX ст. Словник української мови у 20 томах
  4. фарс — -у, ч. 1》 У країнах Західної Європи 14-16 ст. – комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені. 2》 У бурлескному театрі 19-20 ст. – беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фарс — (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) 1. Вид народного театру, поширеного в 14 – 16 ст. у країнах Західної Європи; відзначався життєрадісним світосприйняттям, соковитим гумором. 2. У бурлескному театрі 19 – 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фарс — Різновид комедії, твір легкого змісту, в основі якого переважно комізм ситуацій. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фарс — ФАРС, у, ч. 1. У країнах Західної Європи XIV— XVI ст. — комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені. 2. У бурлескному театрі XIX-XX ст. — беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовисько. Словник української мови в 11 томах
  8. фарс — рос. фарс (фр. farse, від латин. farsio — начиняю, наповнюю) — 1-У бурлескному театрі (ХІХ-ХХ ст.) — беззмістовне, малопристойне видовисько. 2. Переносно — грубий жарт, блазенство, цинічна витівка. Eкономічна енциклопедія