фарс
ФАРС, у, ч.
1. У країнах Західної Європи XIV- XVI ст. – комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені.
Фарси Шекспіра.
2. У бурлескному театрі XIX–XX ст. – беззмістовне, часто непристойне комедійне видовисько.
Старжинський стягав шляхту до театру, силкувався притягати і заінтересувати її легкими фарсами свого складання (І. Франко);
Єсть то [народна п'єса] сумішка етнографії й маскараду, мелодрами і фарсу (Леся Українка);
В силу матеріальних і цензурних умов часто доводилось вдаватись до компромісів, і тому поряд з класичною драматургією побутував водевіль, фарс чи оперета (з мемуарної літ.);
// Манера акторської гри, при якій комічний ефект досягається зовнішніми, трохи грубуватими засобами, а також зовнішні прийоми, за допомогою яких досягається комізм.
Усі біографи й дослідники творчості К. Т. Соленика сходяться на думці, що характерними особливостями його гри були простота, невимушеність, природність, веселість, яка не мала нічого спільного з фарсом (з наук. літ.);
– Ви знаєте, що, крім хвилинної веселості, фарс нічого не залишає в душі, а продовжений і часто повторюваний доставляє акторові в публіці, замість поваги, почуття протилежне (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Грубий жарт, блазенська витівка.
Ганебний фарс клерикальної реакції з відлученням Толстого від церкви викликав обурення й протест у широких колах інтелігенції та робітників (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- Фарс — Фарс іменник чоловічого роду регіон в Ірані Орфографічний словник української мови
- фарс — ІСТ. комедія, сценічний жарт; П. дешеве <�брехливе, цинічне, пропаґандивне> шоу, окозамилювання; ЗЛ. <�візницький, солоний> жарт, витівка. Словник синонімів Караванського
- фарс — -у, ч. 1》 У країнах Західної Європи 14-16 ст. – комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені. 2》 У бурлескному театрі 19-20 ст. – беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарс — (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) 1. Вид народного театру, поширеного в 14 – 16 ст. у країнах Західної Європи; відзначався життєрадісним світосприйняттям, соковитим гумором. 2. У бурлескному театрі 19 – 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- фарс — Різновид комедії, твір легкого змісту, в основі якого переважно комізм ситуацій. Універсальний словник-енциклопедія
- фарс — КОМЕ́ДІЯ (драматичний твір з веселим, смішним або сатиричним сюжетом), КУМЕ́ДІЯ розм.; ФАРС (у країнах Західної Європи XIV-XVІ ст. — твір легкого, жартівливого змісту; у бурлескному театрі XІX-XX ст. Словник синонімів української мови
- фарс — ФАРС, у, ч. 1. У країнах Західної Європи XIV— XVI ст. — комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава такої комедії на сцені. 2. У бурлескному театрі XIX-XX ст. — беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовисько. Словник української мови в 11 томах
- фарс — рос. фарс (фр. farse, від латин. farsio — начиняю, наповнюю) — 1-У бурлескному театрі (ХІХ-ХХ ст.) — беззмістовне, малопристойне видовисько. 2. Переносно — грубий жарт, блазенство, цинічна витівка. Eкономічна енциклопедія