Флора —
Фло́ра іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Флора —
Флора, Флорія лат.; іlos (pod. floris) — квітка; в античній міфології Флора (Flora) — богиня квітів і весни. Флоронька, Флорочка; Лора. І ми із Флорою біля стола,І в нас також робота немала:Ми клеїмо пакети невеличкі (В. Малишко).
Власні імена людей. Словник-довідник
флора —
ФЛО́РА, и, ж. 1. Історично складена сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або рослин на ній у минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі.
Словник української мови у 20 томах
флора —
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня квітів, весни, а також веселощів. 2》 Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або росли на ній в минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
флора —
фло́ра (лат. Flora) 1. У давньогрецькій міфології богиня квітів, весни, а також веселощів. 2. Історично складена сукупність видів рослин, що населяють певну територію або населяли її в минулі геологічні часи. 3. Ф. кишкова – сукупність бактеріальних видів, що населяють кишечник.
Словник іншомовних слів Мельничука
Флора —
В рим. міфології богиня весняної рослинності у стадії цвітіння; на її честь влаштовувалося свято — флоралія, яке характеризувалося певною свободою звичаїв.
Універсальний словник-енциклопедія
флора —
РОСЛИ́ННІСТЬ (сукупність рослин, рослинний покрив якої-небудь місцевості), ФЛО́РА, РОСТИ́ННІСТЬ заст., ЗЛАК заст., РОСЛИ́НА діал. Забруднення атмосферного повітря міст шкідливо позначається й на ростинності (з журналу); У нашій флорі немає рослини...
Словник синонімів української мови
флора —
ФЛО́РА, и, ж. 1. Сукупність всіх видів рослин, що ростуть на певній території або росли на ній в минулі геологічні епохи; рослинний світ взагалі. Збираю з останків осінньої флори дещо до зільників і для себе і для школи (У. Кравч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах