флора
ФЛО́РА, и, ж.
1. Історично складена сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або рослин на ній у минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі.
Збираю з останків осінньої флори дещо до зільників і для себе і для школи (Уляна Кравченко);
Наша експедиція була проведена за методом відомого вченого географа Гумбольдта, – вів далі Шевченко. – Ми вивчали Синє море з погляду геологічного. Вивчали і географію його флори та фауни, шукали поклади (З. Тулуб);
Мисливство і промисли знайомили наших предків з дикою флорою і фауною (з наук. літ.);
– Коли льодовики танули на поверхні землі, звільненій від льоду, з'являлися флора та фауна. Вони не були подібні до сучасних (з наук. літ.);
// Монографічне зведення або повний список видів рослин, які зростають на певній території.
Флора Волинського Полісся.
2. Сукупність бактерій, що постійно живуть у якомусь органі.
Кишкова флора.
Словник української мови (СУМ-20)