флібустьєр —
флібустьє́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
флібустьєр —
ФЛІБУСТЬЄ́Р, а, ч. 1. У XVII – на початку XVIII ст. – морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації.
Словник української мови у 20 томах
флібустьєр —
-а, ч. 1》 У 17 – на початку 18 ст. – морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації. 2》 У 19 ст. – північноамериканський авантюрист, що брав участь у грабіжницьких нападах на країни Південної та Центральної Америки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
флібустьєр —
ПІРА́Т (морський грабіжник), КОРСА́Р заст., ФЛІБУСТЬЄ́Р заст. — Прив'яжіть до ніг цьому розбійникові найважчий камінь! — грізно наказав цар Сулим, — і киньте його в море.. А корабель з піратами запаліть (Ю.
Словник синонімів української мови
флібустьєр —
ФЛІБУСТЬЄ́Р, а, ч. 1. У XVII — на початку XVIII ст.— морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації. 2. У XIX ст.
Словник української мови в 11 томах