флібустьєр
ФЛІБУСТЬЄ́Р, а, ч.
1. У XVII – на початку XVIII ст. – морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації.
Його [Колумба] уже захоплювала мрія, безмежна, мов океан, який він мав боронити: знайти новий шлях до Їндії і цим здобути собі славу. Шлях до мрії був далеким – спочатку великому мандрівнику довелося пройти жорстоку школу мореплавання в Середземномор'ї (пірати, флібустьєри, бої...). Взагалі ж про юність, та й про усе життя, Колумба ми знаємо дуже мало (із журн.).
2. У XIX ст. – північноамериканський авантюрист, що брав участь у грабіжницьких нападах на країни Південної і Центральної Америки.
3. мн. У США – особи, що влаштовують обструкцію в конгресі.
Підступи флібустьєрів у сенаті.
Словник української мови (СУМ-20)