фривольний —
фриво́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
фривольний —
Легковажний, вітрогонський, не зовсім пристойний; п! ТРИВІЯЛЬНИЙ.
Словник синонімів Караванського
фривольний —
див. легковажний
Словник синонімів Вусика
фривольний —
ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний. Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських... (Леся Українка); Так поважно настроєний поет [М.
Словник української мови у 20 томах
фривольний —
-а, -е. Легковажний, не зовсім пристойний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фривольний —
фриво́льний (франц. frivole, від лат. frivolus – пустий, нікчемний) легковажний, малопристойний.
Словник іншомовних слів Мельничука
фривольний —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм.
Словник синонімів української мови
фривольний —
Фриво́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фривольний —
ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний. Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських… (Л. Укр., IV, 1954, 186); Так поважно настроєний поет [М.
Словник української мови в 11 томах