фривольний

ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний.

Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських… (Л. Укр., IV, 1954, 186);

Так поважно настроєний поет [М. Філянський] через 20 сторін впадає однак у доволі фривольний тон (Коцюб., III, 1956, 24);

Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Гончар, III, 1959, 108).

Значення в інших словниках

1. фривольний — фриво́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фривольний — Легковажний, вітрогонський, не зовсім пристойний; п! ТРИВІЯЛЬНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. фривольний — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
4. фривольний — Легкодумний, легковажний, пустотливий, нестатечний, малопристойний  Словник чужослів Павло Штепа
5. фривольний — ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний. Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських... (Леся Українка); Так поважно настроєний поет [М.  Словник української мови у 20 томах
6. фривольний — -а, -е. Легковажний, не зовсім пристойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фривольний — фриво́льний (франц. frivole, від лат. frivolus – пустий, нікчемний) легковажний, малопристойний.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. фривольний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм.  Словник синонімів української мови
9. фривольний — Фриво́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)