фривольний
ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний.
Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських… (Л. Укр., IV, 1954, 186);
Так поважно настроєний поет [М. Філянський] через 20 сторін впадає однак у доволі фривольний тон (Коцюб., III, 1956, 24);
Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Гончар, III, 1959, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фривольний — фриво́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- фривольний — Легковажний, вітрогонський, не зовсім пристойний; п! ТРИВІЯЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
- фривольний — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- фривольний — Легкодумний, легковажний, пустотливий, нестатечний, малопристойний Словник чужослів Павло Штепа
- фривольний — ФРИВО́ЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний. Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських... (Леся Українка); Так поважно настроєний поет [М. Словник української мови у 20 томах
- фривольний — -а, -е. Легковажний, не зовсім пристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фривольний — фриво́льний (франц. frivole, від лат. frivolus – пустий, нікчемний) легковажний, малопристойний. Словник іншомовних слів Мельничука
- фривольний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
- фривольний — Фриво́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)