Словник чужослів Павло Штепа

фронда

1. баламутство, див, диверсія

2. баламутник, ворохобник, заколотник, киринник, нарікайло, див. бунтар

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. фронда — фро́нда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фронда — ФРО́НДА, и, ж. 1. іст. Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини XVII ст. Йому [Філіппу] довелось тікати після кривавого приборкання фронди, яка за роки боротьби так і не спромоглась повалити абсолютизм (О. Ільченко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. фронда — -и, ж. 1》 Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини 17 ст. 2》 перен., книжн. Взагалі будь-яка опозиція на ґрунті особистих мотивів, намір суперечити, надокучати кому-небудь, критикувати когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фронда — фро́нда (франц. Fronde, від fronde – праща, рогатка) 1. Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції в 1648 – 53 pp. 2. Непринципова, несерйозна опозиція; опозиція з особистих мотивів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фронда — Франц. опозиційний політичний рух; 1648-49 ф. парламенту була спробою збільшення політичної ролі третього стану; 1649-53 ф. принців — невдалий бунт вельмож проти абсолютизму і правління Дж. Мазаріні.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. фронда — ОПОЗИ́ЦІЯ (протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРО́НДА книжн., ФРОНДЕ́РСТВО книжн. Посіпаки стежили, щоб накази (князя) виконувалися без опозиції (Г. Хоткевич).  Словник синонімів української мови
  7. фронда — ФРО́НДА, и, ж. 1. Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини XVII ст. Йому [Філіппу] довелось тікати після кривавого приборкання фронди, яка за роки боротьби так і не спромоглась повалити абсолютизм (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73).  Словник української мови в 11 томах