Словник чужослів Павло Штепа

фуга

Рівчачок, жолобець, жолобиця, жолобина, жолобинка

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. фуга — Паз [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. фуга — фу́га 1 іменник жіночого роду музичний твір фу́га 2 іменник жіночого роду шов між дошками фу́га 3 іменник жіночого роду хуга діал.  Орфографічний словник української мови
  3. фуга — (від лат. fuga — біг) — 1. Найвища форма поліфонічного твору, що спирається на імітаційне проведення однієї, двох та більше тем послідовно в усіх голосах відповідно до певного тонально-гармонічного плану. Зміст...  Словник-довідник музичних термінів
  4. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, що ґрунтується на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом.  Словник української мови у 20 томах
  5. фуга — I -и, ж., муз. Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. II -и, ж., стол. Шов між дошками, які щільно пригнані ребрами одна до одної.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фуга — фу́га (від лат. fuga – втеча) форма поліфонічного твору, заснована на імітаційному проведенні однієї або кількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонійним планом; найвища форма поліфонії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фуга — Поліфонічний (багатоголосий) музичний твір, інструментальний або вокальний, експонує одну або декілька тем почергово у всіх голосах на окреслених засадах (імітація, контрапункти); найвищий розвиток отримала у творах Й.С. Баха.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. фуга — ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М.  Словник синонімів української мови
  9. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом.  Словник української мови в 11 томах
  10. фуга — (нім. < лат. — біг) Горизонтальний шов між щільно підігнаними дошками. Застосовується в обробці стін.  Архітектура і монументальне мистецтво